Рекомендації для батьків щодо профілактики комп’ютерної залежності у дитини

Рекомендації  для  батьків  щодо  профілактики  комп’ютерної  

залежності у дитини

Дотримуйтеся чіткого режиму. Тривалість «спілкування» з комп’ютером для дошкільника – 20-30 хв. на день. Дітей дошкільного віку ще мож­на відволікти іншими заняттями. Тому на сльози, капризування та скарги дитини реагуйте спокійно й терпляче, пояснюйте необхідність чергування розваг за комп’ютером з  іншими, важливішими справами.

Заохочуйте та хваліть дитину. Саме похва­ла – один із «чарівних ключів», що відкривають двері у внутрішній світ дитини. Хваліть її за вимиту тарілку, вміння самостійно вдягатися, за дружню та спокійну гру з іншими дітьми. У комп’ютерних іграх закладено безліч заохочень, яких діти не отриму­ють від батьків. Комп’ютер не втомлюється відзна­чати здібності, розум, спритність, надзвичайність дитини. Він позитивно реагує навіть на програш і помилки, у той час як дорослі нервують і картають дитину за її невдачі. Байдуже ставтеся до успіхів ди­тини в комп’ютерних іграх, адже в них уже закладе­не заохочення.

Будьте зразком для наслідування. Не по­рушуйте правил, які встановлюєте для дитини. Вони мають бути однаковими для всіх членів родини. Проаналізуйте, чи не залежні ви самі від комп’ютера. Подолайте цю свою звичку – і вона ні­коли не виникне у вашої дитини.

Контролюйте зайнятість дитини. Залучайте її до занять у гуртках та секціях та виконання до­машніх обов’язків. Зробіть традицією сімейне читання, грайте з дитиною в настільні ігри, пригадай­те ігри зі свого дитинства та зацікавте ними дитину. Спонукайте її до ігор на свіжому повітрі.

Контролюйте роботу дитини за комп’юте­ром. Важливо чітко контролювати, в які комп’ю­терні ігри грає дитина, і відстежувати будь-які від­хилення в її поведінці після того, як гру закінчено. Так, якщо, погравши, дитина стала дратівливою, збудженою, погано засинає, – це вказує на те, що або було перевищено час гри, або гра не підходить дитині. Віддавайте перевагу розвивальним іграм і сайтам. Обговорюйте з дитиною ігри, в які їй було б, на вашу думку, корисніше грати. Встановіть спеці­альні мережеві фільтри і спеціалізоване програмне забезпечення, що дасть змогу контролювати й лімі­тувати взаємодію дитини з комп’ютером.

 

 

 

Як визначити ступінь залежності дитини від комп’ютера

Пам’ятка-тест для батьків

Аби виявити ступінь залежності дитини від комп’ютера, проведіть простий тест. У момент, коли дитина сидить за комп’ютером і грає, зверніться до неї із будь-яким проханням, наприклад: «Допомо­жи мені, будь ласка, зробити подарунок для бабусі» або «Допоможи мені, будь ласка, зібрати розсипані намистинки». Залежно від того, у який спосіб відреагує дитина на ваше прохання, оцініть ступінь її комп’ютерної залежності.

Способи реагування дитини:

§  варіант А. Дитина легко відгукується на прохання, може захопитися допомогою, а по­тім «переключитися» на іншу справу і забути про комп’ютер – повна свобода від комп’ютерної за­лежності на момент тестування;

§  варіант Б. Дитина відгукується з другого-третього разу, неохоче виконує прохання, де­монструє невдоволення, сперечається — перший ступінь залежності або початковий етап другого ступеня залежності;

§  варіант В. Дитина не відгукується на про­хання дорослого, гру не перериває – залежність другого ступеня. Ризик переходу на третій ступінь.

Якщо дитина поводиться так, як описано у варі­антах Б або В, необхідно через деякий час (наступ­ного дня) звернутися до дитини з аргументованим проханням, наприклад: «Синку, допоможи мені, будь ласка. Я одна впоратися не можу. Мені потріб­на твоя допомога! Будь ласка, перерви своє заняття і допоможи мені». Якщо реакція на прохання буде аналогічною, що й за першої спроби, то можна зро­бити остаточний висновок про наявність у дитини комп’ютерної залежності й необхідність надання їй кваліфікованої допомоги фахівця.